Join:

ЄВС проект Оксани Прокопенко у Жмігруді

Моя волонтерська діяльність протягом року розпочалась та проходитиме у місті Жмігруд, яке налічує близько 6500-8000 осіб (число коливається, оскільки, перепитуючи знайомих, можу почути різні версіі). Мій волонтаріат проходитиме у домі самопомочі, де перебувають особи від 18 до 60 років з інтелктуальними чи фізичними обмеженнями.

nnn

Трохи розповім про заклад!

Заклад мене вразив, особливо тим, що попри сучасний ремонт, кожен працівник має свій робочий кабінет-майстерню, де проводяться групові заняття зі спортивноі гімнастики чи фітнесу, флористики, викладання мозаіки чи плетіння корзин, є також ідальня, кухня та комп'ютерний клас! Викладачі доволі сучасні, прагматичні, відкриті люди, які з розумінням ставляться до нас, готові йти на компроміси та у разі необхідності допомагати. До кінця грудня я та волонтерка з Грузіі -Маріам, продовжуватимемо знайомитись із специфікою роботи у закладі, а в січні будемо проводити власні заняття. Особисто мені хочеться викладати йогу, заняття з арт-терапіі та фінансовоі грамотності, а також організувати спільні читання п'єс у ролях.

nnn

Дім самопомочі не є стаціонарним закладом перебування. Його учасники приходять туди 5 разів на тиждень, починаючи з 7 год.ранку і перебувають до 15.00. Також тут є певний розпорядок дня, а саме: сніданок, збори з персоналом, де розподіляються обов'язки між усіма присутніми, заняття або прибирання, перерва на каву, знову година занять чи прибирання, обід та вільний час, після цього прибирання і збір додому. Деякі члени дому самопомочі не мешкають у Жмігруді, а в прилеглих селах, тому іх потрібно відводити на шкільний автобус, що і входить у наші обов'язки!

За корткий час нам вдалося дізнатися про життя кожного, хто перебуває в домі самопомочі, кожен є індивідуальним, а також має талант. Проте велиий бар'єр у сприйнятті породжує той факт, що деякі з людей розмовляють нечітко через порушення мовлення, а також складністю є те, що лише декотрі з учасників вміють писати і читати!

Нам пощастило у тому, що випала можливість бути присутньою за обіднім Різдвяним столом, до якого всі з клопотанням готувались, прибирали, пекли та оздоблювали медівники, що є традиційним у Польщі, і у мене була також можливість на занятті розказати про традиціі святкування Різдва в Украіні, так і відчути дух свята у Польщі разом з усіма!

На фото - традиційні удекоровані різдвяні медівники у Польщі, іх печуть заздалегіль, адже спочатку вони тверді, кладуть іх у вологе місце, щоб розм'якли.

nnn

 Початок нового року розпочався зі святкових днів та пізнання святкування різдвяних свят у Польщі (між іншим у нашій квартирі була новорічна справжня ялинка,про яку подбав один із працівників дому самопомочі,а також нам дали оздоби та новорічне світло), і що також важливо, у нас було трохи вихідних,які я частково витратила на поїздку до Вроцлава.

...

Вже після канікул ми приступили до більш організованої та відповідальнішої роботи, а саме: я та грузинка Маріам кожного дня маємо зустрічати на автобусній зупинці незрячу дівчину, а також хлопця,з яким склались хороиші відносини! А ближче до закінчення робочого дня кожен з нас має також групу осіб,яку проводить на автобус. Окрім цих обов'язків, кожна з нас протягом робочого дня знаходиться у одному з п'яти робочих кабінетів і допомагає працівнику чи учасникам,які там працюють виконувати певний вид діяльності (нагадую, що можна допомагати на кухні, у гімнастичній залі, грати настільні ігри, допомагати малювати зображення на плитці для стін та підлоги, робити мозаїку, малювати картини чи робити оздоби). 

nnn

Важливим є те,що тепер у мене є графік проведення групових занять, а саме раз у тиждень я проводжу заняття з англійської мови для групи з шести осіб, а також групове заняття з групою 12-15 осіб психологічного характеру (вербальна та невербальна комунікація, сюжетно-рольові ігри для довірливої групової взаємодії, конфлікти ти просто цікаві та корисні вправи на взаємодію). Хочу також додати, що аудиторія людей, з якою я взаємодію є доволі різною та кожен має свої поведінкові особливості, на які необхідно звертати увагу. Інколи особи з інтелектуальною чи фізичною недостатністю невмотивовані  до пізнання нової інформації чи навіть до фізичної активності, час від часу вони бувають агресивними,або ж не вміють управляти своїми емоціями.

nnn

Наприкінці січня у місці мого волонтерства відбулася цікава подія! Дім самопомочі співпрацює з таким самим центром для неповносправних осіб з міста БжегДольни! З цього приводу у місцевому домі культури влаштували імпрезу-прийом гостей, з нагоди чого був влаштований святковий обід, дискотека і святкова програма,яку підготували я та грузинка Маріам! Вражень було багато,адже ми також були задіяні у святкування! Перш за все ми організували конкурси до вечірки, визначали короля та королеву імпрези, спілкувались,фотографувались, а також зробили випічку для обіду! А вже напередодні Дня святого Валентина ми поідемо у БжегДольни на валентинкову імпрезу,але про трішки пізніше…

nnn

 Привіт!!!

Ну що ж, буду розповідати про продовження свого проекту і про третій місяць свого перебування у Жмігруді!
Перш за все, лютий був насичений цікавими і новими подіями, такими як:
1) Відвідування аналогічного дому самопомочі, де я здійснюю волонтерство, лише у місті Бжег Дольни;
2) Поїздка до Варшави з метою проходження адаптаційного тренінгу та інтернаціональної взаємодії;
Лютий у центрі розпочався із втілення думок щодо підготовки до свята Дня закоханих! У цьому ми, волонтерки, брали активну участь, допомагаючи і роблячи декораційні елементи до свята, що вимагало ідей, а також творчості! Найбільш очікуваною для мене була поїздка до сусіднього міста Бжег Дольни, де міститься подібний дім самопомочі для неповносправних осіб, де і я проводжу волонтерство! День був чудовий, в тому числі з цікавими враженнями про діяльність аналогічного центру!Поїздка була присвячена Дню закоханих, і передбачала святковий сніданок та обід, конкурси та дискотеку для членів обидвох центрів самодопомоги, обмін валентинками та екскурсію по центру і по місту для нас, волонтерів! Знайомство з центром дало мені можливість побачити, якими видами діяльності тут переважно займаються, а це: кулінарія, хенд мейд з використанням різних матеріалів, малювання картин, і, найбільше, що мене вразило і надихнуло - гончарство! Гончарною майстернею управляє психолог, який володіє технологією виготовлення і випікання виробів. Мені вдалося з ним знайти спільну мову, тому через деякий час я маю намір поїхати до Бжегу Дольнего для того, щоб навчитися і самій щось виготовити! Також для нас була проведена екскурсія по місту з цікавими розповідями (психолог ще й вивчає історію та археологію) та огляд виставкової кімнати з глиняними статуетками, що теж мають свою цікаву історію! Це був продуктивний день!
Наступна подія, до якої ми готувалися - поїздка у Варшаву!
Хочу сказати, що сам тренінг відбувався доволі неформально, у нас була можливість пропонувати теми, що були для нас актуальними, висувати їх на розгляд і обговорення у підгрупах і разом працювати над рішенням проблемних задач! Наша група була великою,близько 30 осіб, тому була можливість ближче познайомитись, коли ми працювали у підгрупах, на обіді, або ввечері (у нас було велике приміщення з різними іграми, книгами, можливістю слухати музику, дивитися фільми та інтегруватися!) Ми працювали кожного дня по 7 годин, заняття час від часу проводилися у парку поблизу,де ми працювали над груповою взаємодією! Загалом, я відчула, що є деякі проблемні ситуації, що потребують уваги і в мне була можливість над ними попрацювати. Також мені сподобалось завдання на тренінгу, де наша мала підгрупа досліджувала культурні райони Варшави. На виконання завдання нам дали три години, при цьому ми поїхали у район Прага, де знаходяться костели та Голівуд гетто і на основі зібраної інформації мали зробити свою презентацію! Також у четвер наші тренери повідомили про те, що мають для нас сюрприз і всім нам необхідно було з'явитися о 19.00, не пізніше у конференц-залі! У нас були різноманітні думки щодо сюрпризу, ми навіть жартували з цього приводу! Сюрпризом виявився народний польський колектив,що окрім народних польських танців та вистав навчив нас ще й їх танцювати, а хлопці та дівчата ще й взяли участь у конкурсі на вміння танцювати з батогом та швидке зав'язування корсета!Позитиву було багато!

nnnЗвичайно, їхати додому не хотілося, проте втома трохи відчувалася! Зате я познайомилась з цікавими людьми, з якими я маю намір підтримувати контакти!
По приїзді було трішки важко повертатися до звичного спосибу життя, і тепер я знову проводжу свої заняття, а також думаю над тим, щоб запропонувати ще якусь цікаву групову діяльність у центрі!

До зустрічі!! 

...

…Мій проект продовжується та в основному у березні моя робота була сконцентрована на підготовці до Великодніх свят (адже Великодні свята у Польщі припадають на тиждень раніше, аніж це буває цьогоріч в Україні), проте я планувала побувати на свята як у Польщі, так і в Україні, чому дуже і дуже втішаюсь!

Перш за все, приймаюча сторона, організація Semper Avanti провела для нас, волонтерів тренінг з метою виявлення рівня адаптації до умов нового середовища, обговорити проблемні місця та ситуації у наших проектах з метою знаходження конструктивних рішень, а також вияснити наші очікування, побоювання від проекту в якому ми беремо участь.

nnn

  Це поїздка у м.Познань, 120 км від Жмігруда, де я знайшла Чарлі Чапліна)))

А я продовжувала працювати у своєму режимі, проводячи свої тренінгові групові заняття та англійські уроки. Окрім того, з приходом весни ми частіше здійснюємо прогулянки в межах паркових зон міста, а в кінці березня робили, навіть, пікнік з великим вогнищем, хтось смажив ковбасу чи хліб! Такі посиденьки на вулиці, біля вогнища, напевне, допомагають неформально провести час і, звичайно, відірватись від рутини!

nnn

     А це Аня, вона робить картину-колаж , скажу, що робота ця наполеглива і клопітка, проте дівчині дуже подобається, вона навіть на заняття готова не ходити, а сидіти і клеїти малі шматочки паперу!

Головною все-таки подією цього місяця виявився Великодній обід, який відбувається у центрі з року в рік і звичайно цей обід відвідують мер міста зі своїми заступниками, а також інші уповноважені особи міста, що допомагають центру розвиватися! Цього разу мені вдалося відчути передсвятковий дух Великодня, адже поляки до свята готуються за три тижні, особливу увагу приділяють декораціям до Великодня, наперед дні відбуваються ярмарки, де можна купити атрибути Великодня, а також принести свою ручну роботу, що має стосунок до свята і продати її. Така підготовка також супроводжується організацією кулінарних майстер-класів, де можна поспостерігати за тим, які страви є актуальними цьогоріч на святковому столі. Принаймні це мені вдалося побачити у Познані, де мені у березні вдалося побувати, організовуючи поїздку!

...

У квітні робота починала продовжуватися, але разом з тим і видозмінюватися, оскільки погода почала сприяти тому, щоб проводити більше часу на вулиці, а саме проводити спортивні та рухливі забави та ігри. По приїзді з України (на Пасху мені вдалося скористатися накопиченими вихідними та вибратися на свято додому) я одразу була залучена до проведення щорічного конкурсу пісні, у якому брали участь 10 осередків для неповносправних осіб з найближчих до Жмігруда міст. А оскільки  дійство відбувалося в місцевому домі культури м.Жмігруд, то і відповідно я допомагала у приготуванні обіднього столу та сцени для конкурсантів та їхньої підтримки. Як мені стало відомо,  по рахунку, це був восьмий рік проведення конкурсу пісні, в тому числі осередок зі Жмігруда декілька разів отримував перші призові місця, хоч цього разу ми отримали 3-тє місце. Проте хочу сказати, що у цьому конкурсі жоден з конкурсантів не залишився без уваги та подарунка, хоча б за те, що проявив сміливість вийти та заспівати.

Другим цікавим моментом і подією у квітні стало те, що наш осередок запросив дітей з «Дому дітей-сиріт» з міста Оборнікі Шльонські на проведення між командами гри в bulls( кидання  металевих куль до встановленої точки, хто буде ближче до кульки, що кидається першою,той і виграє). Звичайно, до приїзду гостей ми і готувалися та тренувалися з командою, також випала можливість самій взяти участь у цій грі, що вимагає як точності, так і розвитку просторової уяви. Окрім цього, я помітила, що дана гра серед поляків є доволі популярна та грають її ще й старші особи. А по завершенню гри відбулося пригощання солодощами, а також спільне багаття, де можна було щось посмажити. Я зрозуміла, що таке спільне проведення неформальних та ігрових зустрічей є чудовою можливістю налагодити контакти між осередками, домовитися і оглянути подальшу співпрацю та взаємодію.

І наступною цікавою подією( особисто для мене це цікава можливість) стало те, що для волонтерів виділили окремий день, в який не було працівників, а ми мали влаштувати діяльність осередка протягом усього дня, а директор нам у цьому допомагав. Я та Маріам для початку організували спільний вихід на вулицю та провели рухливі ігри, що було доволі весело, а потім, кожен проводив заняття на певну тематику зі своєю невеликою групою осіб у окремій кімнаті. Хочу сказати, що такий досвід і можливість стали цікавими, оскільки нас ніхто не обмежував у виборі, а навпаки, намагався домовитися та допомогти.

1) Конкурс пісні у місцевому домі культури м.Жмігруд;

nnn

2) Це Івона, вона тримає у руках паперові будиночки, які я та інші учасники робили разом для декорації дерева;

nnn

3) А ось це кадри гри в bullsз нашими гостями з сусідньогомістаОборнікі;

nnn

Травень зустрів нас-волонтерів додатковими обов'язками. А саме до тієї роботи, що ми виконуємо( організація дозвілля), нам додали ще й чергування. У нашому осередку це означає, що кожен працівник чергує протягом тижня, а отже розподіляє завдання між учасниками, які стосуються підтримки чистоти та порядку у домі самопомочі. Окрім того учасники чергують як на кухні, так і в окремих майстернях,коридорі та WC, тому під час робочого дня та у його кінці, мені необхідно повідомити черговим про завдання та розподілити їх між ними і прослідкувати за ретельним їх виконанням. Здавалося, що це легка справа, проте з практики видно, що деякі учасники не бажають виконувати свої обов'язки, зважаючи на те, що сьогодні їх день чергування. В такому випадку доводиться або роз'яснювати особі, що від неї вимагається, або ж домовлятися чи залучитися підтримкою працівника. Ми-волонтери чергували два тижні поспіль, оскільки робили це вдвох, для того, щоб навчитися, і  допомагати один одному. Скажу, що все таки це відбулося спокійно і злагоджено.

Останнього тижня травня, весь осередок з працівниками включно, проте окрім волонтерів, готувався до поїздки на море, а у нас відповідно були вихідні. Напередодні від'їзду на море, осередок зі Жмігуда був залучений до участі у «Спартакіаді» у місті Гура. «Спартакіада»-це спортивні змагання для команд, в якій беруть участь особи з неповносправністю. Осередків було приблизно 10-11, кожен осередок був представлений командою найсильніших спортивних хлопців та дівчат. У змаганнях були різноманітні конкурси, а саме: кидання м'яча в ворота, стрибки на надувному м'ячі для футболу, бігання та ін... Особисто я, залучаючи учасників з осередка, активно вболівала за нашу команду та конкретних осіб. Наша дружина посіла четверте місце та отримала за активність подарунковий чайний набір. Пізніше була можливість піти на обід від спонсорів та поспілкуватися зі знайомими. Звичайно, ми повернулися додому з хорошим настроєм та мрією про очікувані вихідні, які нас чекали попереду :)

Ось така «Спартакіада»:

nnn

 Літо розпочалося з поїздок та частішого проведення часу на території осередка. Принаймні, у нас, волонтерок два рази була можливість повноцінно відчути роль організаторів активності  для великої групи на чолі з директором, оскільки усі працівники перебували на тренінгу. Ми проводили рухові ігри та тренінги на свіжому повітрі та встигали готувати обід для цієї групи. Також я вирішила впровадити щотижневу групову роботу, де ми грали гру «Мафія»! Гра принесла велику кількість задоволення та можливість побувати у різних ролях, особливо тут має місце розвиток фантазії та творчості у осіб, які в реальності не можуть виконувати ті чи інші ролі через певні обмеження. Було багато сміху,і я знаю, що ця гра може стати нашою традицією;)

Здійснили також декілька поїздок. Першою була поїздка до міста BrzegDolny, де відбувався конкурс «Яка це мелодія». Декілька учасників з нашого осередка мали відгадати автора пісень. Наш осередок представляла незряча дівчина, яка дуже полюбляє музику і звичайно, яка виборола 3-тє місце на конкурсі. Найбільше мені подобається те, що у Польщі осередки для неповносправних осіб часто здійснюють спільні виїзди на пікніки, де мають можливість обмінятися досвідом чи особливостями роботи. У волонтерок була можливість вивчити бельгійський танець та власноруч зліпити з глини слона.

nnn

Наступним спільним виїздом були відвідини Вроцлавського зоопарку, де збудували океанаріум  африкаріум. Вражень багато, особливо від того, яку масштабну роботу необхідно зробити, щоб вона пізніше милувала око відвідувачів! Зоопарк має величезну площу, тварини мають багато місця та максимально наближені до природніх умови життя! Було вражаюче!

nnn

В середині червня у волонтерів була зустріч з волонтерами з інших проектів у місті КazimiezDolny. На відмінувідпершоготренінгу, цязустрічбуламеншофіційною, неформальною, ми робилирізніколажі про своєрозумінняволонтерства в EVS, проводили час за вечірнім вогнем та пішими подорожами, квестами, а цікавим було те, що у нас був сюрприз від організаторів – ранкова прогулянка на катері по р.Вісла!

Проте останнього дня я разом з іншими волонтерами вибралися до Любліна. Місто має дещо українську атмосферу, бо перше, що мені довелось відвідати,це місцевий ринок,а там він схожий на український, та й українців багато! Найкумеднішим було те, що о 23.00 нам,п'ятьом доводилось скористатися автостопом, боостанній автобус пішов на годину ранішевідподаної нам інформації. Ми не вірили, що ми когосьзупинимо,будучи в такому складі, але все-таки цеспрацювало і ми добрались до нашого готелю разом!

nnn

Поступово починаю розуміти, що у моєму проекті мені дуже подобається індивідуальна робота або робота у невеличких групах. У липні зазвичай проводили час, гуляючи по місту, особливо часто ходимо на місцевий ринок, що відбувається двічі на тиждень (там я знайшла українську халву, з чого дуже тішуся). Продовжувала проводити групові заняття по арт-терапії та навіть використала доволі новий для мене  в роботі-маскотерапія, що дає змогу відобразити одну із соціальних ролей, які людина виконує в суспільстві.

Інколи я виконую інформативну роль у своєму осередку, а саме деякі учасники звертаються до мене, коли їм необхідна інформація з інтернету, пошук лікарень чи навіть роботи.

nnn

У кінці місяця ми мали подорож до міста Волув, де на території міської ратуші збиралися осередки з інших прилеглих територій, виставляли свої творчі роботи, а також показували майстер-клас з певного виду творчої діяльності. Відповідальність за майстер-клас була покладена на мені, і скажу, що мені це навіть сподобалось, адже я мала можливість проявити свою обізнаність та активність. Мені сподобалось, навіть хотілось би, щоб побільше було таких пропозицій! І тепер краще розумію, що все-таки мені імпонує індивідуальна робота з неповносправними особами, якщо це стосується майстер-класів, адже цей тип людей мають різні рівні моторного і розумового розвитку, тому кожному необхідна допомога у навчанні у різні моменти.

nnn